Свято Андрія Первозванного вважається найбільшим передноворічним святом, яке відзначається ще з часів Русі 13 грудня. Андрій Первозванний входив в число 12-ти апостолів Христа, згідно з переказами, був братом апостолу Петру і був покровителем жителів України, Росії та Шотландії. Напередодні цієї дати прийнято збиратися на Андріївські вечорниці — ворожіння, з якими пов'язано безліч неординарних звичаїв.
Дівчата ввечорі 12 грудня ворожили на судженого та сімейне життя, а хлопці робили дівчатам різноманітні дрібні капості (лякали, ховали прикраси чи одяг, стукали у вікна). Андріївські вечорниці супроводжувалися веселими співами, довгими дівочими посиденьками, знайомствами і заграваннями молоді. Вечорниці тривали всю ніч, оскільки наступного разу молоді люди могли поспілкуватися тільки на гуляннях напередодні Різдва.
У 2018 році ми з класом проводили свої Андріївські вечорниці. Сценарієм цього виховного заходу мені б хотілося з вами поділитися. Свято розраховано на учнів сьомого класу.
Артем. Було це на риночку, громадяни любі.
Продавали мандарини хлопці чорночубі.
А ті фрукти купувала молода дівиця,
У якої довгі ноги й куцая спідниця.
Склада фрукти та дівиця у свою корзинку
І впустила ту корзинку просто серед ринку.
Як нагнулася збирати діва мандарини—
Описать пером не можна дивної картини!
Мандаринники до неї кинулись прожогом,
Поставали на коліна, наче перед Богом.
Все зібрали, розшукали найдрібнішу штучку.
Попрощалася дівиця з хлопцями за ручку.
Веселенькі до прилавка повернулись хлопці,
А там грошиків немає, пусто у коробці.
І хіба ж дівиця мила в тому виновата,
Що піймались, як-то кажуть, на живця хлоп'ята?
Дівчата ввечорі 12 грудня ворожили на судженого та сімейне життя, а хлопці робили дівчатам різноманітні дрібні капості (лякали, ховали прикраси чи одяг, стукали у вікна). Андріївські вечорниці супроводжувалися веселими співами, довгими дівочими посиденьками, знайомствами і заграваннями молоді. Вечорниці тривали всю ніч, оскільки наступного разу молоді люди могли поспілкуватися тільки на гуляннях напередодні Різдва.
У 2018 році ми з класом проводили свої Андріївські вечорниці. Сценарієм цього виховного заходу мені б хотілося з вами поділитися. Свято розраховано на учнів сьомого класу.
(свято у 7 класі)
Настя Г.:
З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий
народ. Наша Україна славиться традиційними святами та обрядами
Карина П. У
глибину століть сягає наша історія. Пізнати історію рідного краю допомагають
нам книги, народна творчість,:мелодійні
пісні, цікаві звичаї, народні казки.
Настя Г
Сьогодні ми з вами поглянемо на минуле,
щоб відчути красу давніх звичаїв і обрядів, станемо учасниками одного з чудових
свят української молоді. Сьогодні ми зібралися на Андріївські вечорниці.
Карина П. Вечір
напередодні свята Андрія вважався чарівним, а ніч – доленосною. Цієї ночі кожен
хотів дізнатися, яка доля його чекає цього року
Настя Г: Молодь цієї ночі спати не лягала, – адже це була своєрідна
українська карнавальна ніч. Це була єдина ніч протягом року, коли дозволялися
різні парубочі жарти
( Українська хата, піч стіл,на столі
пампушки,вареники,посуд український,).
Свєта(господиня ) Вже й вечір на дворі,
а молоді все нема й нема, Я вже і вечерю приготувала, ось і пампушки готові, і
вареники. Ой , пам’ятаю, колись вечорниці були: дівчата і хлопці як зберуться
разом танцювати, загравати…
(Стукіт у двері )
Свєта.О, це вже мабуть дівчата!
(Стукіт у двері )
Свєта.О, це вже мабуть дівчата!
(Заходить кума Аня У.)
Аня У..Добрий вечір, кумонько! То що цю зиму вечорниці перебралися до твоєї хати?
Свєта .Та дівчата попросили! Нехай зберуться, погадають! І я заодно молодість згадаю!
. А що – яка он зараз молодь. Ні шити, ні вишивати. А гадати – той мови нема!
Свєта. То якщо ти така розумна ,візьми і залишись на вечорниці, і навчи дівчат!
Аня У.. А я й залишусь, і навчу. Подумаєш!
Свєта. Ааа, так тобі теж хочеться молодість згадати! Так би і сказала, а то навколо ходиш.
Аня У..Добрий вечір, кумонько! То що цю зиму вечорниці перебралися до твоєї хати?
Свєта .Та дівчата попросили! Нехай зберуться, погадають! І я заодно молодість згадаю!
. А що – яка он зараз молодь. Ні шити, ні вишивати. А гадати – той мови нема!
Свєта. То якщо ти така розумна ,візьми і залишись на вечорниці, і навчи дівчат!
Аня У.. А я й залишусь, і навчу. Подумаєш!
Свєта. Ааа, так тобі теж хочеться молодість згадати! Так би і сказала, а то навколо ходиш.
(Заходять
дівчата )
Суламіта. Добрий вечір, господине, славна молодиця. Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.
Аня Х.. Аби щастя було в хаті, щоб усі були багаті,
Аби було любо, мило, аби всі були щасливі.
Настя Г.. Будем з вами добрі, щирі, то і будем жити в мирі.
Суламіта. Добрий вечір, господине, славна молодиця. Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.
Аня Х.. Аби щастя було в хаті, щоб усі були багаті,
Аби було любо, мило, аби всі були щасливі.
Настя Г.. Будем з вами добрі, щирі, то і будем жити в мирі.
(Дівчата проходять в
хату, сідають на лавку)
Свєта. Люблю слухати, як наші дівчата співають. У мене аж серце завмирає. А заспівайте но дівчата.
Свєта. Люблю слухати, як наші дівчата співають. У мене аж серце завмирає. А заспівайте но дівчата.
(Дівчата співають пісню
«Била мене мати» на сучасний лад.)
Аня
У. Ой як же добре ви співаєте.
Аня Х.Ось наліпимо вареничків біленьких,
пухкеньких, та й
запросимо в гості хлопчиків гарненьких. Щоби вони разом з нами гарно святкували ,Андріївські
вечорниці піснею стрічали.
Свєта.А чи знаєте ви, дівчата, що сьогодні гадати можна?
(Дівчата хитають головами, Рита схоплюється з
лавки)
Рита. Я
знаю, мені бабуся розповідала.Кидаємо правий чобіт
через ліве плече, ставши спиною до хати. Кидати треба так сильно, щоб через стріху
перелетів. А тоді дивимося, у який бік чобіт носком показує, звідти і старостів
слід чекати.
( Дівчата по черзі
скидають правий чобіт, кидають його через голову, а потім коментують:)
- Мій кудись на Київ показує!
- А мій – на Турцію.!
- А мій, здається, – на Маріуполь!
- Ну а мій – на Харків!
(Дівчата починають
взуватися.)
Рита Дівчата, не взувайтеся! Ми ж іще чобіт не переставляли, щоб
дізнатися, хто з нас першою заміж вийде! Беремо правий чобіт і ставимо по черзі
один за одним. Чий перший за поріг переступить, та першою заміж вийде!
( Дівчата
переставляють чоботи і коментують:)
- Я перша заміж вийду!
- А я друга!
- А я третя!
(Стукіт у двері)
Свєта.(до дівчат) О, хлопці вже йдуть.
(Дівчата взуваються,
чепуряться).
Агов?
Хто там прийшов?
Богдан.Пес
рябий, баран круторогий, ведмідь клишоногий. Пустіть до хати!
Суламіта.Не
пустимо до хати, бо вас дуже багато.
Данііл М. Пустіть
ліпше, бо буде гірше.
Діма. Дівчаточка,
голуб’яточка, ми не сваритися прийшли а миритися. Сьогодні ж Андріїв вечір.
Суламіта. Заходьте
вже. Але за це мусите нам пісню заспівати.
Богдан. А
що? І заспіваємо.
(Хлопці співають пісню
«Розпрягайте, хлопці, коні.»)
Карина П. Дівчата, хлопці! А
хто з вас щось смішне розкаже?
Данііл М. У Бердянці коло хати вітер не повіє, сама мати ложки миє, бо дочка не вміє
Данііл М. У Бердянці коло хати вітер не повіє, сама мати ложки миє, бо дочка не вміє
Богдан. Медсестра застерігає
Учнів саме так:
– Небезпечно цілувати
Кішок та собак!
Щоб хворобу інфекційну
Хтось не перейняв!..
Раптом хлопчик із¬-за парти
Руку підійняв.
– А у нашої сусідки
Був здоровий дог.
Так його зацілувала,
Що від сказу здох!
Учнів саме так:
– Небезпечно цілувати
Кішок та собак!
Щоб хворобу інфекційну
Хтось не перейняв!..
Раптом хлопчик із¬-за парти
Руку підійняв.
– А у нашої сусідки
Був здоровий дог.
Так його зацілувала,
Що від сказу здох!
Данііл Ш. Посилала мене мати заганяти гусака, а я вийшов та почав танцювати гопака.
Свєта.Ой і молодці наші хлопці.
Настя К. Зато ми танцювати вміємо.
(Дівчата танцюють український танець).
Аня У. Хлоці,що на це відповісте?
Данило К. Вчителька на осінь учням стала натякати:
-А коли
в садку найкраще яблука зривати?
І хлопчисько,
що все знає, відповів з-за парти:
-Як
прив’язана собака і немає варти.
Артем. Було це на риночку, громадяни любі.
Продавали мандарини хлопці чорночубі.
А ті фрукти купувала молода дівиця,
У якої довгі ноги й куцая спідниця.
Склада фрукти та дівиця у свою корзинку
І впустила ту корзинку просто серед ринку.
Як нагнулася збирати діва мандарини—
Описать пером не можна дивної картини!
Мандаринники до неї кинулись прожогом,
Поставали на коліна, наче перед Богом.
Все зібрали, розшукали найдрібнішу штучку.
Попрощалася дівиця з хлопцями за ручку.
Веселенькі до прилавка повернулись хлопці,
А там грошиків немає, пусто у коробці.
І хіба ж дівиця мила в тому виновата,
Що піймались, як-то кажуть, на живця хлоп'ята?
(Відчиняються двері і на порозі стоїть з великим гарбузом в руках Саша
К.)
Саша К. Ох і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуза. Та нічого, мабуть, багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я полюбляю.
Свєта. Не сумуй,Саша! Ми тобі розповімо історію про козака, що любив пироги, а не дівчину.
(Пісня «Із сиром пироги »Діти інсценують пісню. )
.( В ЦЕЙ ЧАС ЗЯВЛЯЮТЬСЯ ДВІ КУМИ Карина В. і НастяК.)
1 КУМА: Доброго дня, сусідонько! Чи дуженькі? Чи здоровенькі?(ЦІЛУЮТЬСЯ)
2 КУМА: Ая, ая, доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце вийшла по воду до криниці, і якби не ви ,кумасю, то не було б з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.
1 КУМА: А ви не скажете, кумцю. Що оце ваші кури у мене в городі роблять?
2 КУМА: А хто вам сказав, що то мої кури, вони що, позначені? А може то Ганині кури!
1 КУМА: Ганині не Ганині, а додому сьогодні не підуть, у мене залишаться.
2 КУМА: Як то залишаться? Вони ввечері нестися мають. Ви , мабуть, хочете мої яйця собі забрати, як ті яблука, що з моєї яблуні вам за тин впали?!
1 КУМА: Якщо вони на моїй межі лежали, то моїми стали!
2 КУМА: Отакої, то може, як мій Петро на вашу межу стане, то теж до вас піде?
1 КУМА: А чому ж не піде? Я куди ліпші від вас: не довголиця, не веснянкувата, не товста і не язиката. Отакої!!!
2 КУМА : Що? То це я товста? Це я веснянкувата? Та я тобі покажу, яка я язиката !
Бодай тебе лиха година побила, як ти мої яблука потрусила!
1 КУМА : Тьху на тебе і на твої кури, бодай вони одними «кіндерами» неслися. Застала мене з тобою лиха година!
(ВИХОДЯТЬ)
Саша К. Ох і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуза. Та нічого, мабуть, багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я полюбляю.
Свєта. Не сумуй,Саша! Ми тобі розповімо історію про козака, що любив пироги, а не дівчину.
(Пісня «Із сиром пироги »Діти інсценують пісню. )
.( В ЦЕЙ ЧАС ЗЯВЛЯЮТЬСЯ ДВІ КУМИ Карина В. і НастяК.)
1 КУМА: Доброго дня, сусідонько! Чи дуженькі? Чи здоровенькі?(ЦІЛУЮТЬСЯ)
2 КУМА: Ая, ая, доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце вийшла по воду до криниці, і якби не ви ,кумасю, то не було б з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.
1 КУМА: А ви не скажете, кумцю. Що оце ваші кури у мене в городі роблять?
2 КУМА: А хто вам сказав, що то мої кури, вони що, позначені? А може то Ганині кури!
1 КУМА: Ганині не Ганині, а додому сьогодні не підуть, у мене залишаться.
2 КУМА: Як то залишаться? Вони ввечері нестися мають. Ви , мабуть, хочете мої яйця собі забрати, як ті яблука, що з моєї яблуні вам за тин впали?!
1 КУМА: Якщо вони на моїй межі лежали, то моїми стали!
2 КУМА: Отакої, то може, як мій Петро на вашу межу стане, то теж до вас піде?
1 КУМА: А чому ж не піде? Я куди ліпші від вас: не довголиця, не веснянкувата, не товста і не язиката. Отакої!!!
2 КУМА : Що? То це я товста? Це я веснянкувата? Та я тобі покажу, яка я язиката !
Бодай тебе лиха година побила, як ти мої яблука потрусила!
1 КУМА : Тьху на тебе і на твої кури, бодай вони одними «кіндерами» неслися. Застала мене з тобою лиха година!
(ВИХОДЯТЬ)
Свєта.
В кожнім селі є такі кумоньки,
цілими днями ладні сваритись. А
ми не будемо звертати на них увагу. Краще поворожимо хлопцям на
майбутню дружину. Ось вам скринька. Хлопці, доставайте, що кому попадеться.
(Хлопці виймають із скрині різні речі, а господиня з кумою коментують.)
Сергій. Час калиту робити! А
чи знаєте ви, що калиту треба разом робити ?
Отож давайте:Змішуємо борошно, цукор, мед, додаємо олію, горіхи, мак і родзинки. Замішуємо
тісто , робимо корж, в середині дірку, прикрашаємо горіхами та ставимо в піч.(Дівчата виконують дії, виймаючи із кошика інгредієнти,замішують тісто
і виліплюють калиту.)
Ну а поки наша
калита випікається, можна й пожартувати
Саша Х. Докоряє дід онучці:
- Дивні нині діти.
Розучилися дівчата
Навіть червоніти.
А колись були дівчата
Дуже соромливі.
Скажеш слово - червоніли,
Як той мак на ниві.
А онучка аж руками
Вдарила об поли:
- Я, дідусю, уявляю,
Що ви їм мололи!
- Дивні нині діти.
Розучилися дівчата
Навіть червоніти.
А колись були дівчата
Дуже соромливі.
Скажеш слово - червоніли,
Як той мак на ниві.
А онучка аж руками
Вдарила об поли:
- Я, дідусю, уявляю,
Що ви їм мололи!
Костя.Раз Хома зустрів циганку,
Ткнув
у руку п'ятака і сказав:
—Якщо
ти справді Ясновидяща така,
Розтулмач
мені, будь ласка,
Що
цей сон мій означа:
Уночі
мені приснилось, що купив я «Москвича».
Подивилася
циганка пильним оком на Хому,
На
костюм його благенький і відповіла йому:
—
Означає сон твій віщий, що при скромній зарплатні
Ти придбать собі машину можеш тільки уві сні.
Аня У.А тепер давайте заспіваємо.
(Пісня «Ой, на горі два дубки.» Діма і Настя
інсценують )
Діма. Ось і калита готова (показує калиту підвішену на
ломаці за стрічку). Слухайте мою умову: хто вкусить коржа,
під'їхавши на коні і підстрибнувши і не
засміється, тому все минеться, а як засміється - то від мене не відмиється. Ну,
хто перший?
-Діду, діду, я до тебе в гості їду.
-По яким ділам?
-Зараз оголошу я вам: хочу калиту кусати.
-По яким ділам?
-Зараз оголошу я вам: хочу калиту кусати.
(Хлопці змагаються)
Аня Х.Ой
наша калита та й солодка була! А ми її розламаємо, бо до весняного сонечка
поспішаємо!. (Роздає калиту дітям і гостям.)
Карина П. Ми гуляли, веселились,
Усім весело було.
Вечорниці завершились
І здається все пройшло.
Усім весело було.
Вечорниці завершились
І здається все пройшло.
Настя Г.Ні, так просто не
проходить,
В серці струночка бринить.
Про шкільні ці вечорниці
Спомин в серці буде жить
В серці струночка бринить.
Про шкільні ці вечорниці
Спомин в серці буде жить
(Пісня «Червона рута».)

Комментариев нет:
Отправить комментарий